Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
притишувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вбирати — I (убира/ти), а/ю, а/єш, недок., ввібра/ти (увібра/ти) і вбра/ти (убра/ти), вберу/, вбере/ш, док., перех. 1) Втягати щось усередину, насичуватися чим небудь. || перен. Пом якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнату поверхню). Вбирати… … Український тлумачний словник
заглушати — а/ю, а/єш і заглу/шувати, ую, уєш, недок., заглуши/ти, ушу/, у/шиш, док., перех. 1) Перекривати сильнішими звуками які небудь звуки, шуми і т. ін., робити їх нечутними. || Притишувати, пом якшувати звуки, робити менш чутним що небудь. Заглушити… … Український тлумачний словник
притишити — див. притишувати … Український тлумачний словник
притишуватися — ується, недок., прити/шитися, иться, док. 1) Ставати тихішим, не дуже чутним. || перен. Ставати менш відчутним (про біль, хворобу і т. ін.); зменшуватися. 2) Ставати повільнішим; уповільнюватися. || Уповільнювати свій рух; рухатися тихіше,… … Український тлумачний словник
притримувати — ую, уєш, недок., притри/мати, аю, аєш, док., перех. 1) Тримаючи або підтримуючи кого , що небудь, не давати йому падати, опускатися, рухатися і т. ін. || чим і без додатка. Притискуючи що небудь, утримувати його в певному положенні. || Притуляти… … Український тлумачний словник
спускати — а/ю, а/єш, недок., спусти/ти, спущу/, спу/стиш, док. 1) перех. Переміщати зверху вниз; опускати. || Різко опускаючи, вдаряти. || Зсаджуючи, знімаючи кого , що небудь (з плечей, рук, коня і т. ін.), ставити або класти десь. || Звозити кого , що… … Український тлумачний словник
глаїти — Глаїти: втихомирювати, притишувати [16] глаїти (155) втихомирювати [MО,V] … Толковый украинский словарь
заглушати — 1) = заглушувати, заглушити (робити звук нечутним / менш чутним), глушити, приглушувати, приглушити, притишувати, притишити, притлумлювати, притлумляти, притлумити, тлумити; забивати, забити, покривати, покрити, перекривати, перекрити, перебивати … Словник синонімів української мови
уповільнювати — 1) = вповільнювати, уповільнити, вповільнити (робити повільнішим, зменшувати швидкість чого н.), притишувати, притишити, стишувати, стишити, зменшувати, зменшити; загальмовувати, загальмувати, пригальмовувати, пригальмувати (за допомогою гальма); … Словник синонімів української мови
